Сальмонельоз – гостре інфекційне кишкове захворювання, збудниками якого є різні види бактерій роду Salmonella.
Сальмонела вражає шлунково кишковий тракт, іноді захворювання має перебіг з тифоподібними симптомами, рідше у вигляді генералізованих септичних форм.
Медицині відомо близько 2 тисяч різновидів сальмонел, однак у нашій країні тільки 500 видів провокують кишкові захворювання у людини. Збудники сальмонельозу надзвичайно стійкі до впливу низьких температур, а також інших проявів зовнішнього середовища. У випорожненнях тварин ці бактерії здатні зберігатися протягом трьох років, у водоймах – до чотирьох місяців, в молочних продуктах – до 20 днів. Багато штамів сальмонел стійкі до дії антибіотиків, але легко гинуть від хлору дезінфікуючих розчинів.
Шляхи передачі сальмонельозу
Першоджерелом інфекції вважаються сільськогосподарські тварини – крупна рогата худоба, свині, коні, вівці, а також дикі водоплавні птахи, у яких сальмонельоз протікає безсимптомно. Ці тварини роками здатні виділяти збудника з сечею, фекаліями, молоком, слиною і бути джерелом зараження для людини, що доглядає за ними, при транспортуванні, обробці та зберіганні туш. Останнім часом несприятливі санітарні умови утримання курей призвели до почастішання випадків зараження людей на сальмонельоз через курячі яйця.
Джерелом інфекції для людини є людина хвора на сальмонельоз, або бактеріоносій, у якого ознак захворювання немає. При зараженні від людини до людини механізм передачі переважно фекально-оральний, тобто через брудні руки, тільки в рідкісних випадках контактно-побутовий – при догляді за хворими, в тісному колективі, особливо в стаціонарі, дитячому садку. Великий відсоток випадків зараження людиною відбувається через продукти харчування – м’ясо птахів, тварин, риби, готові термічно необроблювані продукти – салати, фрукти, кондитерська продукція, пиво.
Особливо небезпечне зараження для дітей до року, оскільки це може призводити до важких генералізованих форм сальмонельозу, лікування якого у малюків представляє серйозні труднощі. По мірі росту дитини знижується його сприйнятливість до сальмонел. Будь-які кишкові інфекції мають сезонні коливання, тому в жарку, теплу пору року найчастіше спостерігаються епідеміологічні спалахи.
Симптоми сальмонельозу в залежності від тяжкості інфекції.
Інкубаційний період сальмонельозу становить в середньому 6 – 48 годин. Клінічні ознаки сальмонельозу залежать від форми захворювання, які класифікуються наступним чином:
- легка форма – іноді така форма захворювання проходить досить легко, без високої температури, з одноразовою блювотою і розрідженим випорожненням 3 рази в день, нормалізація такого стану відбувається за 1-2 дні і людина до 3 дня повністю здорова.
- важка форма – при цьому гарячковий стан триває 3-5 днів, багаторазова блювота, випорожнення до 20 разів на день, тиск різко падає, голос слабшає, за характером перебігу сальмонельоз у важкій формі нагадує дизентерію.
- гастроінтестинальна форма – найпоширеніша, яка починається яскраво, гостро, з симптомами інтоксикації, такими як слабкість, запаморочення, головний біль, підвищенням температури тіла до 38-39 °С, ознобом. Ознаки порушення роботи шлунково-кишкового тракту швидко наростають – спочатку з’являються болі в шлунку, біля пупка, потім з’являється блювота з не перевареними залишками їжі, а потім стає водянистою, з домішками жовчі, після чого настає діарея з пінистим, водянистим, зеленуватим калом зі слизом. Язик у хворого стає сухим з білим нальотом, живіт болючий при натисканні, трохи здутий і спостерігається бурчання, печінка і селезінка при цьому у пацієнта збільшені. Діарея зазвичай закінчується на 4-5 день, що може призводити до зневоднення, порушення метаболічних процесів, втрати мінеральних солей, судоми, зниження артеріального тиску, тахікардії, а також до порушень нервової системи – це непритомність, запаморочення. Зазвичай у дорослих яскраві симптоми сальмонельозу закінчуються до 5 дня, але остаточне одужання і нормалізація ШКТ затягується на 10-14 днів.
- тифоподібна форма – спочатку протікає як гастроінтестинальна, але потім її характер починає нагадувати симптоми черевного тифу, такі як гарячковий стан протягом тижня, виражені прояви інтоксикації, хворі перебувають у запамороченні з можливим маренням і галюцинаціями, на 6-7 день зазвичай на животі з’являється висип, який проходить за 2-3 дні. Язик у хворого стає сіро-коричневого кольору, шкірні покриви бліді, печінка і селезінка збільшені, спостерігається здуття живота. Одужання при такій формі сальмонельозу настає через 1 – 1,5 місяця.
- септична форма – дуже рідкісна форма розвитку цього захворювання, буває тільки у літніх, ослаблених людей та у новонароджених. Характеризується тривалою лихоманкою, рясним потовиділенням, ознобом, жовтяницею, розвиваються гнійні запальні процеси в органах і тканинах. При такому перебігу хвороби високий показник летального результату або придбання хронічного сепсису з ураженням певних органів. - безсимптомна форма – як правило, при попаданні невеликої кількості бактерій, міцний організм самостійно справляється з інфекційної атакою сальмонельозу, симптоми захворювання при цьому не спостерігаються.
Бактеріоносійство – при зараженні людина може залишатися бацилоносієм і виділяти з фекаліями сальмонелу або протягом короткого часу, або протягом 3 місяців.
Як визначити, що це сальмонельоз?
Симптоми при найпоширенішій формі захворювання – гастроінтестинальній, особливо після вживання сумнівних продуктів харчування, очевидні, але за ними визначити, що це сальмонельоз важко. Без аналізу калу і блювотних мас жоден лікар не може ствердно заявити, що зараження відбулося сальмонелою.
Чи обов’язково при сальмонельозі лікування в лікарні?
При легкому ступені важкості гастроінтестинальної форми сальмонельозу лікування може бути здійснено амбулаторно за призначенням лікаря – інфекціоніста. Ситуацію можна охарактеризувати як легку форму і від госпіталізації можна відмовитися за умови, що блювота була тільки один раз, діарея не більше 10 разів на добу. Однак, якщо мова йде про дитину, особливо при значному зневодненні, слід скористатися медичною допомогою в стаціонарі. Госпіталізації в інфекційну лікарню підлягають ослаблені діти, хворі з важкими та середньоважкими формами захворювання та у зв’язку з епідеміологічною ситуацією з сальмонельозу. Лікування кишкової інфекції проводять в залежності від віку хворого, стадії запального процесу та з урахуванням супутніх хронічних захворювань.
Чи обов’язково пити антибіотики при сальмонельозі?
Оскільки більшість штамів сальмонел стійкі до дії антибіотиків, їх використовують рідко, в основному тільки у важких випадках: хінолони та нітрофуранові засоби, а також фторхінолони, цефалоспорини, кишковий протимікробний препарат Рифаксимин, який діє тільки в просвіті кишки. Антибіотики використовуються тільки за призначенням лікаря, вважається, що при типовій гастроінтестинальної формі сальмонельозу, застосування антибіотиків швидше надає негативний ефект, оскільки дію протимікробних лікарських засобів гальмує виведення токсинів і сальмонел, що тільки посилює інтоксикацію.
Як лікувати сальмонельоз в домашніх умовах?
Лікування у домашніх умовах можливе тільки під наглядом сімейного лікаря або інфекціоніста! Самолікування небезпечне!
Спочатку промивають шлунок слабким розчином марганцівки до тих пір, поки не буде виходити чиста рідина. При сальмонельозі, симптоми якого слабко виражені, цієї процедури буває достатньо. Ефективне застосування протидіарейного препарату Ентерол. Також ефективна очисна клізма і застосування різних сорбентів, такі як Полісорб, Поліфепан, Ентеросгель, Смекта, Ентеродез, активоване вугілля тощо. Для профілактики запалення слизової кишечника можна приймати нестероїдні протизапальні засоби (індометацин в день початку захворювання 3 рази протягом 12 годин), і одноразово препарати кальцію (5г глюконату кальцію). Необхідно дотримуватися ліжкового режиму з щадною дієтою – трав’яні чаї, сухарики, слизові круп’яні супи. Якщо йде процес зневоднення, що робити? Основний акцент при лікуванні приділяється регідратації і зняттю інтоксикації у хворих. При тривалому проносі для корекції зневоднення використовують спеціальні сольові розчини Регідрон, Глюкосолан, Ораліт. Можна подібний розчин приготувати самостійно: 8 ч. ложок глюкози, 1,5 гр. хлориду калію, 1/2 ч. ложки соди, 1 ч. ложка солі на літр води. Цей розчин або аптечний варіант сольового розчину слід пити часто, по кілька ковтків. За 6 годин дорослій людині необхідно випивати 300 мл щогодини, в подальшому слід після кожного випорожнення пити ще по 100 – 200 мл. Для нормалізації функції травної системи лікарем можуть бути призначені ферментні препарати, такі як: Панкреатин, Фестал, Мезим.
Як відновити мікрофлору кишечника?
Для відновлення мікрофлори і профілактики дисбактеріозу кишечника, що виникає при сальмонельозі, після гострого періоду призначають пробіотики, прийом яких повинен бути як мінімум 20 днів – Біфіформ, Біфідобактерин, Лактобактерин, Хілак Форте, Аципол, Лінекс. Також слід дотримуватися дієтичного харчування, що виключає жирну, консервовану їжу, кондитерські вироби, сирі фрукти, молоко. Якщо немає алергічних реакцій на лікарські рослини, можна пити наступні протизапальні натуральні трави – календулу, шавлію, ромашку та ін.
Як не захворіти на сальмонельоз?
Існують правила, які в домашніх умовах необхідно дотримуватись для профілактики будь-яких кишкових інфекцій, в тому числі і сальмонельозу: Мийте руки перед їдою – найважливіше правило, знайоме з дитинства, але для профілактики сальмонельозу та інших кишкових інфекцій є найдієвішим. Окремий ніж для сирого м’яса та риби – це стосується і обробної дошки, яку разом з ножем після використанням слід ретельно мити і споліскувати окропом. Не їжте погано просмажене м’ясо – м’ясо та птицю слід варити як мінімум 1 годину. Не їжте гоголь-моголь – і не пийте сирі яйця, варити їх необхідно 10 хвилин, в разі необхідності використання сирого яйця, слід ретельно помити з милом. Пийте тільки кип’ячене молоко – а також уникайте вживання сиру типу «Адигейський», а також сиру, придбаного в літній період в сумнівних торгових точках. Уникайте громадське харчування в сумнівних закладах у літній період часу.
Які наслідки сальмонельозу?
Серйозні наслідки сальмонельозу можуть виникнути тільки після перенесення середньотяжких і тяжких форм захворювання, особливо тифоподібний і септичний його різновиди. Такі ускладнення, як інфекційно-токсичний шок, серцева недостатність в гострій формі, печінкова недостатність, набряк головного мозку, інфекції сечовивідних та жовчовивідних шляхів, пневмонія спостерігаються тільки у важких випадках. Однак, навіть після перенесення захворювання в легкій типовій формі, організму потрібен час і сприятливі умови для відновлення, оскільки при сальмонельозі порушується водно-сольовий обмін, всмоктування поживних речовин, мікроелементів і вітамінів, слабшає імунна система.
