logo
XS
SM
MD
LG

Ситуація з туберкульозом у світі та його вплив на біженців та внутрішньо переміщених осіб

Туберкульоз (ТБ) - одна з основних інфекційних хвороб, що призводять до смерті, у всьому світі - часто становить серйозну загрозу під час гуманітарних надзвичайних ситуацій.

Згідно з останнім Щорічним звітом ВООЗ про глобальну боротьбу з ТБ, туберкульоз залишається одним з основних інфекційних захворювань-вбивць у світі, забираючи понад 4 000 життів на день та   1,5 млн життів щороку. Він є головною причиною смерті людей з ВІЛ та однією з головних причин  смертей, пов’язаних зі стійкістю до протимікробних препаратів. У 2020 році в усьому світі на ТБ захворіло  понад 9,9 млн людей, у тому числі 5,5 млн чоловіків, 3,3 млн жінок та 1,1 млн дітей. Перебої в роботі через COVID-19 серйозно вплинули на доступ до основних ТБ-послуг: у 2020 році у порівнянні з 2019 роком  набагато менше людей пройшли діагностику та лікування або отримали профілактичне лікування ТБ.

Кількість людей із вперше діагностованим  ТБ та пацієнтів, зареєстрованих на національному рівні,   знизилася з 7,1 млн у 2019 році до 5,8 млн у 2020 році. За оцінками ВООЗ, близько 4,1 млн людей з ТБ втратили доступ до лікування або офіційно не були зареєстровані національними органами влади. Для порівняння, у 2019 році цей показник становив 2,9 млн. Це залишається серйозною проблемою для вразливих груп населення (наприклад, біженців), які втрачають доступ до профілактики та лікування ТБ. Тридцять країн мають великий тягар туберкульозу, чимало з них також зіштовхуються з  надзвичайними гуманітарними ситуаціями.

Від туберкульозу насамперед страждають бідні та вразливі групи населення; біженці, ВПО та інші групи  населення в умовах гуманітарної кризи наражаються на підвищений ризик захворювання на ТБ і мають  обмежений доступ до послуг із його профілактики та лікування. Супутні захворювання (наприклад, ВІЛ інфекція, цукровий діабет), поганий стан здоров’я та незадовільне харчування послаблюють імунну  систему й роблять людей більш вразливими до розвитку активної форми ТБ. Крім того, надання ТБ-послуг та послуг охорони здоров’я загалом може бути перерване через кризу, або доступ до наявних  послуг може бути порушений через соціально-культурні бар’єри (такі як мова, стигматизація) та їхню  вартість.

   Кілька факторів, що створюють ризик захворювання на ТБ для біженців і ВПО:

Скупчення людей та погані умови проживання: скупчення людей та погані   умови проживання в поєднанні з поганим станом здоров’я та харчуванням під час гострої фази переміщення біженців можуть сприяти передаванню ТБ, а також підвищувати сприйнятливість до інфекції та ймовірність прогресування захворювання.

  • Втрата з-під нагляду: це може включати труднощі з відстеженням хворих на ТБ серед новоприбулих біженців і продовженням їх лікування, що може призвести до поширення ТБ, розвитку та поширення лікарсько-стійкого ТБ.
  • Обмежений доступ до лікарських засобів: система розподілу протитуберкульозних препаратів та матеріалів, що здійснюється НПТ, може бути порушена в районах розміщення біженців, особливо під час гострої фази надзвичайної ситуації, коли наявна інфраструктура охорони здоров’я може бути перевантажена додатковим та надзвичайним навантаженням.
  • За матеріалами ЦГЗ